Розділ 5
-Майоре Стахов, вам завдання зрозуміле?
-Так точно, товаришу генерал. Зрозуміле. Виконаю.
-Добре, - генерал контррозвідки Олексій Дмитрович Комісаров, уважно подивився на майора того ж відомства Вадима Стахова, котрий сидів перед ним.
-Завдання, насправді дуже складне. Майже нездійсненне, - промовив генерал, - Як тобі вже відомо, майоре, - генерал зробив паузу, - З американськими астронавтами під час обльоту Місяця щось трапилося. Не знаємо, що саме, але в одному з зашифрованих повідомлень надісланих в НАСА згадувалися якісь діти.
-Діти? - здивувався Стахов.
-Діти, майоре. Діти. Один з астронавтів побачив на поверхні Місяця дітей. Так, так, майоре. Цілу групу дітей.
-Нанюхалися якогось газу, америкоси, - зневажливо кинув майор Стахов, - Ясно, що ніяких дітей на Місяці немає. ... Або я помиляюся, товаришу генерал?
-Ось це, ти і повинен з'ясувати. З'ясувати, що сталося на кораблі американців, - промовив генерал Комісаров, - Сьогодні вночі стартуєш з Байконура разом з екіпажем наших космонавтів. На орбіті симулюєш неполадку і попросите американців зістикуватися з їх орбітальною станцією. Потім перейдеш до них...ну, а далі по ситуації. Але пам'ятай, майоре, у них в екіпажі теж є з спецслужб. Такий собі, Майкл Джонсон. Зовні прикидається звичайним хлопцем з глибинки, але насправді хитрий і досвідчений агент. Будь з ним обережним. Ти все зрозумів?
-Так точно, товаришу генерал, - з готовністю відказав Стахов.
-Впевнений? Може, вирішив відмовитися? - Комісаров пильно дивився на Страхова.
-З якого це дива? - здивувався майор Стахов, - Я з дитинства мріяв побувати в космосі. Тим більше на двох станціях. На нашій і на американській. А тут така можливість. Гріх не скористатися! Такий шанс один раз в житті випадає. Звісно полечу.
Обидва засміялися.
-Командир екіпажу вже проінструктований. Він знає, що робити, щоб позаштатна ситуація виглядала якомога переконливіше і не викликала ніяких підозр.
-Питання, товаришу генерал. Можна?
-Валяй, - дозволив генерал Комісаров.
-Ви особисто як думаєте, кого вони там побачили?
-Гадаю, дітей, - спокійно відповів генерал.
Стахов пильно придивився до його обличчя. Генерал зовсім не жартував.
-Багато?
-Близько десятка.
-Вони ще там?
Генерал знизав плечима.
-Ось це ти якраз і спробуєш з'ясувати.
-Може, якась місячна аномалія, місцевий міраж? - припустив Стахов.
-Навряд чи, - генерал поклав перед ним кілька фотографій, - Американці зняли. Наші перехопили, - пояснив він.
На фото чітко було видно групу дітей на поверхні Місяця. Видовище незвичайне і фантастичне.
-Гадаєте, прибульці під виглядом дітей? - запитав Стахов, повертаючи фотографії генералу.
-Не виключено. Ми навіть здогадуємося, хто або що за всім цим стоїть. Доречі, можеш взяти собі помічника. Кого хочеш?
Стахов на мить задумався.
-Лєну Гущину. Ми з нею спрацювалися під час попередньої спільної операції.
-Добре. Не заперечую. Ти вже сам її проінструктуй. Лади, майоре?
-Так точно, товаришу генерал. Ще одне питання, якщо дозволите.
-Давай.
-Американську станцію ліквідувати, чи нехай літає?
-Дій по ситуації. Хоча, нехай поки літає. Може, ще стане в нагоді.
-Ясно. Тоді все товаришу генерал, я готовий виконати поставлене завдання.
-Не сумніваюся. Якщо щось буде потрібно, звертайся безпосередньо до мене. Операція засекречена. Про неї відомо лише двом-трьом людям. Ясно?
-Ясно. Дозвольте йти, товаришу генерал? - майор Стахов піднявся з крісла. Йому не терпілося приступити до підготовки виконання поставленого перед ним завдання.
-Дозволяю, майоре. Ні пуху тобі ...
-До дідька, товаришу генерал.
Майор Стахов покинув кабінет генерала Коміссарова.
-Прибульці...прибульці, - задумливо промовив генерал Комісаров, перебираючи фотографії, - І зовсім ви не схожі на зелених чоловічків. А шкода. Хоча, чому шкода. Давити вас треба. От і все!
Генерал Комісаров кинув фотографії перед собою на стіл і задумався. Думати йому було про що.
* * * * *
Після сексу Вадим Стахов погладив Олену по теплих грудях, потім по оголеному животу.
-Ти коли повернулася? - запитав він.
-Два дні тому. А що? - Лєна поцілувала його, посміхнулася. Секс зі Стаховим завжди приносив їй задоволення і насолоду: «От би вийти за нього заміж! - несподівано подумала вона, - Хоча, він поки вирішить одружитися, я вже зістарюся на той час!» - вона зітхнула, потім посміхнулася.
-Як там було? - запитав Вадим, гладячи її волосся.
-По-різному, - ухильно відповіла Олена.
-Знову поїдеш в гарячу точку? І навіщо тобі це?
-Як вийде, - відповіла дівчина.
-Ясно. Звісно поїдеш!
-Шкода, що так вийшло, - промовила Олена.
-Ти про що?
-Та про все.
-Полетиш зі мною? - несподівано запитав Вадим, смакуючи те здивування, яке зараз зазнає дівчина від того, що він збирався їй сказати.
-Куди? На інший континент? - стрепенулася дівчина.
-Ні, - Вадим похитав головою, - Далі. В космос.
-Жарти в тебе, Стахов, - Олена вдарила його долонею в груди.
-Я не жартую. На повному серйозі. Генерал Комісаров доручив мені завдання в космосі. В помічники я вибрав тебе. Ні, якщо ти злякалася летіти в космос, то зрозуміло - жінка є жінка, що з неї візьмеш. Летіти в космос - це не зі снайперською гвинтівкою бігати в горах.
-Це хто злякався? - з удаваним обуренням вигукнула Олена, - Я злякалася? Та я куди хочеш, полечу. Головне, щоб ... щоб ...
-Щоб Батьківщина наказала? - пожартував Вадим, - Ось я тобі і наказую.
-Коли летимо? - запитала Олена, відкидаючи з чола темне, кучеряве волосся.
-Так ось сьогодні ввечері вилітаємо в Байконур, - відповів Вадим, - Так що збирайся.
-Я завжди готова, - Олена навалилася на нього і почала жадібно цілувати.
Вадиму не залишалося нічого іншого, як відповісти їй тим же. Секс перед польотом в космос кращий засіб для зняття напруги і підняття тонусу.
|
