Коли за підрахунками Стена за спиною залишилося близько двох кілометрів, він несподівано натрапив на…. перевернутий флайграв з обгорілим корпусом. Це був успіх!
– Здається, знайшли, – здивовано пробурмотів Стен, не дуже вірячи своїм власним очам.
Але літальний апарат нікуди не зник і продовжував лежати нерухомо, завалившись на правий борт. Щось радісно промимчавши собі під ніс, Стен вистрілив із плазмового випромінювача в темне небо, і квапливо побіг до флайграва.
– Нарешті, – з радісним збудженням пробурмотів він, погладжуючи шорсткий борт апарату. Видно вибухом його відкинуло далі за інших і він спалахнув. Щоправда, обгоріла тільки фарба, і Стен крізь напівпрозорий купол з радістю побачив, що всередині все ціле, і жоден з екранів навіть не розбитий. Це був успіх. Неймовірний успіх!
Підстрибнувши, немов хлопчисько, Стен видав переможний клич, потім озирнувся на всі боки і жваво
... Читать дальше »
На щастя, бічних відгалужень майже не було і Стену з Джемою не довелося продиратися крізь густу завісу листя. Та й листя як такого майже не було. Натомість у різних місцях звисали світло–зелені каптури, які ледь помітно вібрували і часом випускали на широку поверхню якісь бульбашки.
Видовище це було не дуже приємним і Стена не залишало відчуття, що поверхня гілки у них під ногами ось-ось розкриється і поглине їх. Але нічого не трапилося, і вони більше половини шляху пройшли без пригод. І лише метрів за десять до берега один із каптурів засовався швидше за інших, і звідти виповзла якась істота з маленькими жовтими ніжками та з діркою у спині. З цього отвору з певною частотою з'являвся шкіряний мішечок, який істота наповнювала повітрям.
Від несподіванки Стен ледь не звалився в річку, бо ця істота виповзла всього за кілька кроків від нього і сіла просто на дорозі. Не встиг він її як слід роздивитися, як Мисливець
... Читать дальше »
На берег річки, про яку Стен так багато чув, вони вийшли лише надвечір. Сама по собі річка була не дуже широкою, але, враховуючи те, що в них не було на чому її перепливти, значення це особливого не мало. Вона була для них нездоланною перешкодою. Принаймні в тому місці, де вони вийшли з лісу, і де закінчувалася смуга повалених дерев. Вона продовжувалася і на тому березі, але щоб йти далі, треба було переправитися через річку. Все було просто та зрозуміло.
Стен, звичайно, вмів плавати, але бажання лізти у воду він не мав. Мало хто або що може водитися під цією спокійною, гладкою і темною поверхнею. Джемі було ще гірше. На відміну від Стена, плавати вона не вміла зовсім, але значення це теж не мало. Навіть якби вона вміла плавати, навряд чи комусь вдалося змусити її залізти у воду. Як і Стен такого бажання вона не мала.
– Треба знайти брід або щось таке, – дослідивши берег річки, заявив Стен.
– Брід
... Читать дальше »
Мисливець, котрий невідступно прямував за Стеном, ставився до всього спокійно, і лише один раз з його тіла з'явилася зубаста паща, що мала означати присутність поблизу якоїсь істоти. Щоправда, перевірити це було важко, бо радіус дії телепатичного поля сягав близько кілометра, а це означало, що він, за бажання, міг прикінчити якусь істоту, котра була далеко осторонь просіки, якою вони йшли. Але Стена такі неймовірні можливості його безмовного супутника не лякали, а цілком влаштовували. Краще нехай Мисливець знищить усіх на цій планеті, ніж хтось спробує зробити це з ними. Стен, звичайно, можна сказати, любив тварин, але не настільки, щоб розлучитися з власним життям. Він вважав, що на таке здатні лише дурні, і це ще м'яко сказано.
Коли місце для відпочинку було вибрано, Джема витягла міні–генератор і відкрила панель. Потім натиснула кілька кнопок, і їх зі Стеном спершу підняло на кілька сантиметрів у повітря, а по
... Читать дальше »
Наступного дня, з самого ранку, Стен почав готуватися до походу до річки, а потім і її форсування. Із собою він вирішив взяти Джему, а не Ширру. Коли він їй про це сказав, Ширра закотила таку істерику, що він від подиву ледве говорити не розучився. Немов шалена кішка, Ширра бігала по каюті і жбурляла речами на всі боки. Вона кричала, що піде з ним, і не залишиться одна в цьому лабіринті з металу. На всі вмовляння та докази, що з нею залишається Джилл, вона реагувала так само, як слон на сигнал світлофора. І коли всі докази були вичерпані, Стен узяв її за руку, відвів убік і щось шепнув їй на вухо. Що було дивно, але на Ширру це подіяло, і вона опустила милицю, яку збиралася запустити в Джему, вважаючи, що це вона чимось спокусила Стена.
Джилл теж була не в захваті від його рішення, але, на відміну від Ширри, вона не реагувала так бурхливо і лише запитала, коли вони повернуться. Стен не знав скільки часу займе дорога до річки,
... Читать дальше »
